Лапчатка біла. Лікувальні властивості

24.05.19

Одним з перспективних методів лікування захворювань щитоподібної залози є фітотерапія з використанням рослин, які здатні в значних кількостях акумулювати ті чи інші ессенціальні мікроелементи.

 

 

Однією з таких рослин є лапчатка біла (лат. Potentilla alba), яка володіє помітною ефективністю в нормалізації структури і функції щитоподібної залози. Протягом багатьох років дослідників цікавив вплив лапчатки білої на різні нозологічні форми патології щитоподібної залози (гіпер-, гіпофункція, аутоімунні процеси).

Особливе значення має той факт, що лапчатка біла містить у складі елементарний йод і аніон йодистої кислоти. Також було встановлено, що вона є природним концентратом Mn, Zn, Cu, Se, Co, Fe, Si, Al. У підземній частині рослини біологічно активних речовин міститься більше, ніж в надземній. Ними є флавоноїди (регулюють проникність і еластичність стінок кровоносних судин, попереджують атеросклеротичні зміни, нейтралізують вільні радикали), фенолкарбонові кислоти (володіють антимутагенними і сечогінними властивостями) і сапоніни (глікозиди, що мають кардіотонічну, нейротропну, гіпохолестеринемічну, кортикотропну, адаптогенну і седативну дії).

 

 

Також дослідженнями останніх років було встановлено, що йод-дефіцитна патологія щитоподібної залози в значній мірі посилюється дефіцитом інших ессенціальних мікроелементів, в першу чергу – дефіцитом селену, заліза, цинку, які необхідні для реалізації біологічних ефектів на шляху метаболізму гормонів щитоподібної залози (тиреоїдних).

Мікроелементна пара «йод і селен» мають найважливіше значення для функціонування щитоподібної залози. Йод необхідний як будівельний матеріал, із якого утворюються два основних гормони щитоподібної залози, трийодтиронін (Т3) і тетрайодтиронін (Т4), тоді як селеноцистеїн входить в склад ферменту, що забезпечує активацію тиреоїдних гормонів. Таким чином, навіть в умовах адекватної йодної забезпеченості, при дефіциті селену дисбаланс тиреоїдних гормонів може зберігатись. Також селен моделює імунітет, являться антиоксидантом і має захисні впливи на цитоплазматичні мембрани, та перешкоджає їх пошкодженню, протидіє порушенню хромосомного матеріалу.

Недостатність йоду провокує проліферативні і гіперпластичні процеси тканини щитоподібної залози – дифузний нетоксичний зоб, вузловий зоб, токсичну аденому, рак тощо. Дефіцит селену супроводжується ризиком активації тиреоїдних аутоімунних процесів, таких як хронічний аутоімунний тиреоїдит і дифузний токсичний зоб.

Інтенсивність метаболізму йоду також залежить від забезпеченості організму цинком та залізом. Дефіцит заліза знижує синтез тиреоїдних гормонів шляхом зменшення активності гем-залежної тиреопероксидази. При дефіциті Fe спостерігається зниження загального рівня Т3 на 43%, а загального рівня Т4 на 67%. Дефіцит цинку впливає на функцію щитоподібної залози і навпаки – гормони щитоподібної залози здійснюють вплив на метаболізм цинку. Так як цинк входить в склад більш ніж 2 тисяч різноманітних білків, молекулярні механізми його дії на щитоподібну залозу достатньо різноманітні. Особливо потрібно відмітити, що цинк входить в склад рецептора до Т3. В структурі цього рецептора були виявлені так звані «цинкові пальці» – спеціалізовані фрагменти білка, що хелатують цинк. Фермент, що містить цинк, забезпечує антиоксидантний захист щитоподібної залози, а зниження активності цього ферменту збільшує ризик гіперплазії щитоподібної залози.

Таким чином, дефіцит селену, цинку і заліза будуть посилювати перебіг йод-дефіцитних процесів. Поповнення зазначених мікроелементів є дуже важливим аспектом профілактики і лікування захворювань щитоподібної залози. Як було зазначено вище, лапчатка біла має в собі всі необхідні мікроелементи, та впливає на всі ланки патогенезу будь-якого патологічного стану, який може розвиватись в щитоподібній залозі.

 

 

Відомо також, що лапчатка біла виявляє антибактеріальну активність, сприяє розсмоктуванню м’яких пухлин, вузлових утворень, покращує структуру волосся і нігтів.

Ці особливості дозволяють використовувати її з великим успіхом для лікування зоба щитовидної залози. Паралельно з лікуванням будь-якого захворювання препаратами лапчатки білої завжди відбуваються такі зміни: нігті перестають розшаровуватися, а волосся сіктися і ламатися, вони набувають насичений блиск.

Особливого значення набуває використання кореня лапчатки білої в зонах з високим показником чисельності захворювань щитовидної залози серед населення, в регіонах з дефіцитом йоду в природі.

Отже, можна зробити висновок про те, що лапчатка біла являється оптимальним джерелом мікроелементів в розрізі комплексного лікування щитоподібної залози.

Також потрібно відмітити, що кількість лапчатки і зручність її прийому являється вирішальним моментом в сучасному світі для корекції порушеного гормонального фону або профілактики захворювань щитоподібної залози. Не так давно на фармацевтичному ринку знаходиться Тіреоклін. Його основу складає кореневища та корені лапчатки білої, вплив якої на обмінні процеси в організмі описаний вище. Також в склад входять квітки та плоди глоду, що покращують обмін речовин, виводять з організму солі важких металів і знижують рівень холестерину в крові. Екстракт сухий плодів горобини чорноплідної сприяє відновленню функції щитовидної залози, зниженню рівня цукру та холестерину в крові, зменшує підвищений артеріальний тиск. А біологічно активні речовини екстракту культури штаму Bacillus subtilis активно розчиняють всі чужорідні організму білки, денатуровані білки і нуклеопротеїди, оптимізують обмін речовин, мають імуномоделюючий і дезінтоксикаційний ефекти. Також зручність у використанні (2 капсули на день) тільки сприяє піклуванню про своє самопочуття.

Будьте активні та здорові!