Імунітет – недосконала система, якій потрібна допомога

Яким чином організм протистоїть інфекціям? Що відбувається з патогенами, коли вони проникають в організм? Як людині вижити у світі бактерій і вірусів? На всі ці питання відповідь – завдяки імунітету!

Світ не належить людям

Ми живемо у світі, який не належить людству. Навколо нас живе безліч бактерій, вірусів, мікроскопічних грибків, одноклітинних водоростей і найпростіших. Саме вони, представники найдавніших форм життя, становлять більшість організмів і фактично панують на Землі.
Багато з них становлять небезпеку для інших живих істот.

Захисна система нашого організму за своїми функціями нагадує середньовічний замок. Її «стіни» – це покривні тканини або епітелії, які в тому числі заважають інфекції проникнути всередину нашого тіла. Рідке захисне середовище організму або уявний рів з водою – це слиз носоглотки, сечостатевих шляхів і шлунково-кишкового тракту. А котлами з киплячим маслом в організмі служать антимікробні речовини, які здатні безпосередньо вбивати бактерії та інші шкідливі патогени.

Імунітет також має свої слабкі місця

Деякі з патогенів можуть завдати нищівного удару по здоров’ю людини. Наприклад, бактерія Yersinia pestis спровокувала три найбільших в історії людства епідемій чуми, які в сумі забрали життя понад 130 млн осіб. Інший небезпечний збудник – вірус натуральної віспи. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), до середини XX століття щорічно близько 50 мільйонів чоловік хворіли віспою, а два мільйони інфікованих – вмирали. На щастя, віспу вдалося перемогти до 1980 року, але це зовсім не означає, що спалахи захворювання не зможуть повторитися у майбутньому.

Чи все ми знаємо про імунітет

Люди в усі часи щодня контактували з масою збудників інфекцій. Щоб протистояти різноманітним загрозам – зовнішнім і внутрішнім, а також забезпечити організму стабільність внутрішнього середовища, еволюція створила захисну систему, яку сьогодні ми називаємо імунітетом.

Вивченням його роботи займається наука імунологія. Незважаючи на те, що люди з найдавніших часів мали деякі уявлення про інфекційні захворювання та намагалися тими чи іншими способами з ними боротися, як система знань і розділ медицини імунологія сформувалася тільки близько століття тому, завдяки трьом основоположникам цього напрямку: Луї Пастеру, Паулю Ерліху і Іллі Мечникову. Близько 120 років тому вони зробили найважливіші фундаментальні відкриття у цій галузі.

Людство сьогодні ще не володіє достатнім обсягом знань про роботу імунітету. Наприклад, як імунна система і її окремі компоненти пов’язані з іншими системами нашого організму. Які саме функції виконують деякі компоненти імунної системи? Через що відбувається збій у роботі імунітету, при якому він починає атаку на клітини організму, а не на шкідливих збудників? До кінця не вивченим досі залишається і механізм появи клітин пам’яті – лімфоцитів, які «запам’ятовують» патоген і при повторній зустрічі з ним блискавично запускають імунні реакції.

Як йому допомогти нашому імунітету

Хороші результати в медичних дослідженнях показав засіб Трилумін. Він одночасно проявляє противірусну і імуномодулюючу дії. Трилумін поряд з високою ефективністю  відзначається й високою безпекою.

Біологічно активні сполуки, отримані із Bacillus subtilis, у складі Трилуміну містять амінокислоти, олігопептиди, нуклеотиди, вітаміни та забезпечують активацію імунологічних та фізіологічних змін в організмі людини, завдяки чому Трилумін виявляє імуномодулюючу, противірусну, антибактеріальну, протизапальну дію, знижує інтоксикаційне навантаження.

Трилумін підвищує резистентність організму до вірусних та бактеріальних інфекцій, сприяє швидкій локалізації вогнища інфекції, скорочує тривалість захворювання, попереджує розвиток ускладнень, знижує риск виникнення рецидивів та подовжує періоди ремісії. Трилумін прискорює відновлення організму після одужання та знижує частоту захворюваності протягом року. Клінічний досвід застосування Трилуміну показав його високу активність, добру переносимість, відсутність токсичності та небажаних побічних ефектів.

Активні компоненти Трилуміну стимулюють синтез ендогенного інтерферону, сприяють нормалізації лейкопоезу, підвищують проліферативну активність лімфоцитів: стимулюють поділ та активацію макрофагів і Т-лімфоцитів, регулюють функціональну активність CD4-рецептора, нормалізують імунорегуляторний індекс CD4/CD8, а також субпопуляційний склад імунокомпетентних клітин (CD3, CD4, CD8, CD16, CD20); підвищують цитотоксичну активність натуральних кілерних клітин; містять ферменти, здатні розчиняти чужорідні та денатуровані білки; посилюють фагоцитарну активність нейтрофілів і моноцитів, підвищуючи природні захисні сили організму проти вірусів та бактерій.

Під час герпетичної інфекції при прийомі Трилуміну значно прискорюється утворення специфічних протигерпетичних антитіл, зменшуються клінічні прояви, тривалість захворювання та частота рецидивів; у хворих на вірусний гепатит спостерігається зменшення симптомів ураження печінки. Трилумін знижує ризик передачі вірусу, загальну інтоксикацію, оксидативний стрес, прояви запалення; покращує кровообіг, утилізацію глюкози в тканинах, зменшує рівень холестерину; служить джерелом отримання вітамінів, олігопептидів, нуклеотидів, амінокислот, що сприяє відновленню пошкоджених клітин, поліпшенню самопочуття та одужанню.