Як гіперсекреція шлункового соку впливає на травлення

Травлення — досить складний процес. Деякі дані вказують, що він триває більш 50 годин. Для забезпечення організму енергією та всіма необхідними поживними і корисними речовинами їжі необхідно подолати довгий шлях (приблизно 9 метрів). І протягом цього шляху їжа розщеплюється, сортується та переробляється. Але іноді процес порушується, наприклад гіперсекреція шлункового соку може не навіть і пошкодити сам шлунок.

Шлунок є відділом травного тракту, завдяки активним і потужним скороченням м’язів шлунку їжа затримується від 3 до 10 годин піддається її механічній і хімічній обробці.

Шлунок виконує значну кількість функцій. Умовно їх можна розділити на 4 групи:

• Моторні (рухові)
• Видільні
• Секреторні
• Всмоктувальні

Моторні (рухові) функції шлунку

Рухові функції шлунку — найважливіші для правильного травлення. Саме вони сприяють перетиранню їжі в шлунку, її ретельному перемішуванню і потім просування в дванадцятипалу кишку.

Видільні функції шлунку

Через слизову оболонку шлунку з крові виводиться надлишок деяких мікроелементів і білків: завдяки шлунковим ферментам вони розщеплюються до складових (у випадку з білками — до амінокислот), а потім знову всмоктуються в кров через тонку кишку.

Секреторні функції шлунку

Одна з основних завдань шлунку — вироблення шлункового соку. Шлунковий сік містить соляну кислоту (в середньому до 0,5%), воду, мінеральні солі і ферменти, головним з яких є пепсин, відповідальний за розщеплення білків. У добу виділяється 2-3 л шлункового соку. Кількість шлункового соку, його кислотність, протеолітична активність залежать також від кількості та консистенції їжі. По мірі збільшення об’єму їжі секреція шлункового соку зростає.

За вироблення й виділення різних речовин відповідають спеціальні залози, слизової оболонки шлунка розташовано три види залоз: головні, обкладочні і додаткові. Більше всього на слизовій головних залоз, вони виробляють небілкові речовини — пепсиногени, з яких потім утворюється фермент пепсин. Обкладочні залози беруть участь у синтезі соляної кислоти, яка, в свою чергу, відповідає за «дезінфекцію» вмісту шлунку і допомагає швидше розщеплювати їжу. І, нарешті, додаткові залози: вони беруть участь у виробленні спеціального слизу, що покриває внутрішню стінку шлунку і захищає її від впливу соляної кислоти і ферментів.

Всмоктувальні функції шлунку

Безпосередньо в шлунку всмоктуються далеко не всі корисні речовини, що надходять в організм людини з їжею. Так, частковому всмоктуванню піддаються вода, цукор, сіль. Тим не менш, основним завданням шлунку є саме перетравлення їжі, а точніше її переробка до стану кашки, так званого, хімусу.

Швидкість переходу хімусу в 12-ти палу кишку залежить від консистенції шлункового вмісту, осмотичного тиску вмісту шлунку, хімічного складу їжі, ступеня наповнення дванадцятипалої кишки.

При гіперсекреції шлункового соку харчова грудка, що потрапляє в 12-палу кишку, має занадто низький Ph. Це негативно позначається на подальшому травленні. І стінки самого шлунку суттєво пошкоджуються надлишком кислоти.

Гіперсекреція шлункового соку: як зменшити

Для попередження гіперсекреції в якості добавки до раціону харчування хочемо порекомендувати Ульценон. Це комбінований засіб, що містить суміш натуральних інгредієнтів, здатних стимулювати репаративні процеси в слизовій оболонці шлунку і дванадцятипалої кишки, що регулюють функції травного тракту, нормалізують моторику кишечнику.

Ульценон має протизапальну дію, сприяє зменшенню кислотності шлункового соку і нейтралізує шлункову кислоту, виявляє спазмолітичні властивості.

Для отримання детальної інформації ознайомтеся з листом-вкладишем до ДД Ульценон:  https://healthelement.com.ua/cata…/gastroenterology/ultsenon